Харкiвська школа архiтектури — приватний заклад вищої освіти.

Adaptive Reuse Forum

14.10

2019

11 та 12 жовтня 2019 року у Харківській школі архітектури відбулася дводенна міжнародна конференція ADAPTIVE REUSE FORUM.

На форумі виступили більше 40 спікерок та спікерів з України, Польщі та Молдови. Учасниці та учасники мали можливість обговорити широкий спектр питань, пов’язаних з адаптивним повторним використанням індустріальних об’єктів та територій в Україні, Польщі та Молдові, а саме:

  • Адаптивне повторне використання як ресурс для розвитку культурних та креативних індустрій
  • Адаптивне повторне використання як архітектурний проект
  • Низові ревіталізаційні ініціативи
  • Польський та український досвід ревіталізаційних проектів
  • Тимчасові інтервенції, активізм та мистецтво як тактика та стратегія ревіталізації
  • Міські політики щодо повторного використання та ревіталізації
  • Збереження індустріальної культурної спадщини
  • Ревіталізація у Молдові — перші кроки та досягнення

Ключова презентація Ірини Склокіної, дослідниці Центру міської історії Центрально-Східної Європи, що мала назву «Адаптивне повторне використання як підхід: досвід міжнарод- ного проекту Open Heritage» визначила основні поняття, викли- ки та перспективи, які є у сучасній дискусії щодо адаптивного повторного використання.

Адаптивне повторне використання будівель, з одного боку, є «одвічним» явищем історії архітектури і суспільства, а з іншого боку — стало особливо важливим і дискутованим лише нещодавно, з 1972 року, коли вперше цей термін було вжито в сучасному значенні. Серед чинників, що вивели повторне використання на перший план, не тільки «позитивні» фактори зростання екологічної свідомості, обсесія сучасних швидко зміню- ваних суспільств щодо спадщини та надання статусів пам’яток дуже значній кількості не лише окремих будівель, але і комплексам і ландшафтам, розширення розуміння спадщини із вклю- ченням її нематеріальних елементів, але і такі менш «приємні» аспекти, як неоліберальні тенденції (де турбота про спадщину здійснюється все більше у рамках економічного, орієнтованого на прибуток мислення, а держава все більше виходить зі сфери збереження, заохочуючи натомість участь інших стейкхолдерів) та комодифікація спадщини.

Ми висловлюємо подяку всім партнерам проекту, без яких він би не був можливим, а саме Пауліні Пелих та Інні Семич з Інституту Адама Міцкевича, Юлії Аленіній з Українського культурного фонду, Дмитру Чепурному з фонду ІЗОЛЯЦІЯ, а також компанії DCH та адміністрації Харківського тракторного заводу за співпрацю.